Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/Снимок.JPG


Набір учнів до першого класу на 2022/2023 навчальний рік

Шановні батьки майбутніх першокласників!

Комунальний заклад «Кропивницький навчально-реабілітаційний центр Кропивницької міської ради» оголошує набір учнів

на 2022/2023навчальний рік

Відповідно до наказу управління освіти Кропивницької міської ради від

13 квітня 2022 року № 136/о та наказу по закладу від 14 квітня 2022 року № 32/о з

15 квітня 2022 року розпочато прийом заяв до 1 класу на 2022/2023 н. р.

До закладу зараховуються :

- глухі діти;

- діти зі зниженим слухом ( слабкочуючі );

- діти з порушеннями слуху у поєднанні з іншими порушеннями;

- діти з порушеннями слуху – носії кохлеарних імплантів;

- діти з глибокими порушеннями мовлення (за відсутності порушень інтелектуального розвитку).

- діти з помірно вираженими порушеннями опорно-рухового апарату у поєднанні з тяжкими системними мовленнєвими порушеннями (за відсутності порушень інтелектуального розвитку);

- діти з розладами спектру аутизму у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення (за відсутності порушень інтелектуального розвитку);

Зарахування до КЗ «Кропивницького навчально-реабілітаційного центру», здійснюється на підставі заяви одного з батьків дитини або її законних представників чи повнолітньої особи, поданої особисто. До заяви додаються:

- копія свідоцтва про народження дитини;

- довідка за формою первинної облікової документації № 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду”;

- карта профілактичних щеплень, заповнена за формою первинної облікової документації № 063/о “Карта профілактичних щеплень”. (надається за умови відсутності медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень);

- довідка від лікаря-педіатра або сімейного лікаря закладу охорони здоров’я, у якому спостерігається дитина, для дітей дошкільного віку;

- висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;

- висновок лікарсько-консультативної комісії про встановлення дитині інвалідності (за наявності);

- індивідуальна програма реабілітації особи (дитини) з інвалідністю (за наявності);

Адреса : м.Кропивницький , вул. Куроп`ятникова ,19 ;

тел . 33-93-27, 050-25-06-440, 066-59-11-582


/Files/images/2021-2022/rekomendats_batkam/IMG-30b645401496703b9beca626d0fb17e4-V.jpg

/Files/images/2021-2022/rekomendats_batkam/IMG-335237d8f54b8f81f9fdaad4d7a0814e-V-001.jpg


Якісне інклюзивне навчання: to do list для директора школи

Сьогодні в Україні інклюзивне навчання організовано у майже 43% шкіл, працює понад 18 тисяч інклюзивних класів. За останні десять років інклюзія суттєво проникла в українські школи. Для порівняння, п’ять років тому в інклюзивних класах навчалось вдесятеро менше, ніж зараз. Разом із тим, дослідження якості інклюзивного навчання, проведене Державною службою якості освіти, виявило низку викликів на рівні організації інклюзивного навчання, кваліфікації вчителів, методичного забезпечення освітнього процесу, розвитку інфраструктури та забезпечення фінансування, взаємодії з інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ).

Пропонований матеріал покликаний допомогти вдосконалювати якість інклюзивного навчання у школах, де воно вже запроваджене, а також розпочати цей шлях закладам, які лише планують відкривати інклюзивні класи.

Нормативно-правова база щодо організації інклюзивного навчання

Закон України “Про освіту” гарантує кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечує батькам право обирати заклад освіти, програму, вид та форму здобуття освіти власними дітьми. Здобувачам освіти з особливими освітніми потребами необхідно забезпечити постійну або часткову підтримку під час освітнього процесу, втім держава має забезпечити їм доступ до освіти у школі на рівні з іншими дітьми. За заявою батьків заклад зобов’язаний створити інклюзивний клас в обов’язковому порядку. Якщо ж особливі освітні потреби в учнів виявлені під час освітнього процесу, заклад освіти докладає власних зусиль для їх мінімізації. Коли зусиль закладу освіти недостатньо, керівник закладу рекомендує батькам звернутися до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи. Підтримку, з урахуванням виявлених у здобувача освіти особливих освітніх потреб, організовують на підставі висновку, складеного фахівцями ІРЦ. Заклад на цьому шляху не один — засновник забезпечує створення у школі інклюзивного середовища.

Знання керівником закладу освіти нормативно-правової бази щодо організації інклюзивного освітнього середовища — запорука коректної реалізації усіх необхідних для цього кроків та налагодження якісного освітнього процесу. Орієнтація в законодавстві підсилює узгодженість дій, планування, контроль результатів, а також є беззаперечним захистом від дискримінації, упередженого ставлення до учня з особливими освітніми потребами, некомпетентних розпоряджень чи намірів.

Організацію інклюзивного навчання у школі регулюють:

● Закон України «Про освіту»;

● Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Норми Законів реалізуються через постанови Кабінету Міністрів, зокрема:

● «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (від 15.08.2011 № 872);

● «Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти» (від21.08.2019 № 779).

Фінансування інклюзивної освіти унормовано:

● Статтею 103-3 Бюджетного кодексу України;

● Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (від14.02.2017 №88).

Що таке інклюзія в освіті та яка роль директора в організації інклюзивного навчання

Коли у закладі з’являється інклюзивний клас — чи означає це, що ця школа стає доступною для всіх? На жаль, ні. Поняття інклюзії набагато ширше і потребує формування середовища, участі всіх учасників освітнього процесу, а головне — якісного менеджменту і планування. Безумовно, умовою створення інклюзивного середовища є учні, яким потрібна підтримка, готовність решти учнів підтримувати дітей з ООП, а також підготовлений персонал і батьки та інші активні партнери-учасники процесу впровадження інклюзії в освіті. І не менш важливою умовою є наявність достатнього фінансування та доступної інформаційної, матеріально-технічної бази та інфраструктури.

/Files/images/2020_2021/rzne/Infografic_inclusive_school.png

Роль директора у цьому процесі важко переоцінити, оскільки від менеджменту та стратегічного планування залежить його успіх та, як наслідок, якість роботи школи. Говорячи про менеджмент процесу, йдеться і про управління на рівні керівництва школи (спілкування із засновником, координація роботи заступників, педагогічної ради, залучення органів учнівського та батьківського самоврядування, піклувальної ради), і про менеджмент класу (адаптація навчального середовища та організація навчального процесу, реалізація індивідуальних програм розвитку тощо), і про формування структур для надання послуг інклюзивної освіти (команда психолого-педагогічного супроводу, ресурсна кімната, команда ІПР тощо).

Напрям руху школи до інклюзії має бути представлений також і в стратегії розвитку закладу, зокрема в місії, візії та цілях, а також у більш тактичних документах — освітній програмі, річному плані роботи школи.

Запорукою успіху організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами є співпраця з батьками. Директору важливо залучати батьків до ухвалення рішень щодо навчання їхніх дітей. Ще до приходу дитини до закладу освіти в багатьох родинах можуть бути налагоджені контакти з психологічною службою, фахівцями ІРЦ, реабілітаційними центрами, соціальною службою — вони можуть володіти інформацією, корисною як для працівників закладу освіти, так і для інших батьків. Доцільно використовувати ці зв’язки, аби сім’я, школа та фахівці працювали спільно. Дуже важлива і потрібна думка батьків для визначення цілей і завдань на навчальний рік, в ухваленні рішень про майбутні напрями роботи з дитиною після завершення навчального року. Ця частина роботи із батьками буде корисною при плануванні роботи школи.

Алгоритм створення інклюзивного класу

1. Вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі

Найбільш оптимальним варіантом розвитку подій є той, коли батьки заздалегідь (за півроку-рік) визначаються із школою та повідомляють про це. Таким чином керівництво закладу може вчасно проконсультувати батьків щодо збору та подання документів, а також підготувати чи адаптувати середовище школи до навчання дитини з особливими освітніми потребами.

2. Вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання

У документах, перелічених вище, міститься вся інформація про організацію інклюзивного навчання у школі, виділення фінансування тощо.

3. Оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами

Діти з особливими освітніми потребами потребують під час освітнього процесу додаткової або тимчасової підтримки з боку асистента вчителя та асистента учня. Також потребують підтримки педагоги. Під час оцінки можливостей закладу варто зважати на наявність відповідних фахівців, а також матеріально-технічне забезпечення школи і наявність безбар’єрного доступу до території та приміщень закладу. Здійснюється також оцінка можливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників у напрямі інклюзії (курси підвищення кваліфікації, консультації, обмін досвідом). Коли необхідні фахівці відсутні, директору школи варто докласти зусиль, аби їх знайти — звернутися до відділу освіти, органів місцевого самоврядування, спеціальних закладів освіти. У додатку до постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» ви знайдете перелік фахівців, які проводять корекційно-розвиткові заняття з дітьми з ООП.

На цьому етапі також важливо врахувати можливості створення у закладі умов для навчання дітей з ООП з урахуванням особливостей розвитку (наявність вільних приміщень для створення кабінетів психолога, дефектолога, логопеда тощо, ресурсної кімнати, а також обладнання цих кабінетів необхідними засобами корекції, методичною та навчальною літературою, індивідуальними засобами навчання тощо).

Не варто забувати про важливість інформування батьків учнів школи про особливості інклюзивного навчання, переваг інклюзії для всіх учасників освітнього процесу, її цілі та завдання. Варто також розповісти батькам дітей, які навчаються в інклюзивних класах, про особливості дитини з ООП, обговорити із ними питання спілкування та групової взаємодії у дитячому колективі.

4. Погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Вирішення питання фінансування введених посад

Діти з ООП відповідно індивідуальних особливостей можуть потребувати допомоги асистента вчителя під час освітнього процесу. У такому разі директор має звернутись до місцевого органу управління освітою із письмовим поданням про введення посади асистента вчителя (з розрахунку 1 ставка на кожен інклюзивний клас) та годин для проведення корекційно-розвиткових занять відповідними фахівцями, (практичним психологом, логопедом, дефектологом, реабілітологом).

5. Створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти

Цей крок передбачає підготовку та підписання наказів у школі на основі наказу органу управління освітою, а також укладення угод про співпрацю з іншими закладами освіти. Це можуть бути спеціальні заклади освіти, навчально-реабілітаційні центри, заклади позашкільної освіти, заклади соціального захисту, ресурсні центри, центри практичної психології та соціальної роботи при департаментах освіти і науки тощо. Така співпраця допоможе забезпечити супровід дітей з ООП, залучити фахівців із цих закладів для консультацій тощо.

6. Створення команди психолого-педагогічного супроводу

Команда психолого-педагогічного супроводу — це група фахівців індивідуального супроводу дитини з особливими освітніми потребами, до якої входять як працівники школи (адміністрація, педагоги, асистент вчителя, психолог тощо), так і батьки дитини та залучені фахівці (асистент дитини, медпрацівник та ін.). Команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, забезпечує її реалізацію та моніторить результати.

Склад команди супроводу формується з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП. Серед інших до складу команди супроводу директорові варто запросити фахівців ІРЦ, аби вони могли відслідковувати та моніторити динаміку розвитку дитини, а також долучились до розробки індивідуальної програми розвитку. Разом з тим на даному етапі директорові необхідно знайти та укласти цивільно-правові угоди із фахівцями у сфері інклюзивного навчання, яких у школі бракує.

7. Розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів

Цей крок передбачає розробку та оформлення посадових обов’язків для всіх педагогічних працівників, залучених до інклюзивного навчання (штатних і залучених). Важливо пам’ятати про врахування аспекту інклюзії у річному плані роботи школи та розподілі обов’язків і зон відповідальності між заступниками директора з виховної, навчальної та методичної роботи. Важливо налагодити співпрацю між педагогами та асистентом.

Керівництво школи має призначати час для регулярних зустрічей між вчителями і асистентами протягом навчального року, щоб проводити спільне планування, обмінюватись інформацією, обговорювати конкретні ситуації.

Вчителі і асистенти досягнуть успіху, якщо будуть планувати уроки спільно. Головне розподілити між собою обов'язки і діяльність.

Вчителі не повинні ставити перед своїми асистентами завдань, які є прерогативою вчителя, — планування навчально-виховного процесу, оцінювання навчальних завдань учнів, що передбачає професійну інтерпретацію результатів їх виконання тощо. Натомість учитель може запропонувати асистенту вчителя провести підбір навчальних завдань, які учень міг би виконати (але остаточне рішення про використання цих завдань прийматиме вчитель); перевіряти вправи та тести на множинний вибір, інші види вправ/запитань, де учень повинен дати єдину вірну відповідь; зробити ксерокопії роздавальних матеріалів, виготовити унаочнення чи інші матеріали під керівництвом учителя.

8. Складання індивідуальної програми розвитку

Щороку для кожної дитини з ООП команди психолого-педагогічного супроводу, до складу яких обов’язково мають входити директор школи або його заступники, розробляють індивідуальну програму розвитку.

Запорукою якісної індивідуальної програми розвитку є використання інформації з комплексної оцінки дитини, наданої ІРЦ, а також збір релевантної та об'єктивної інформації про дитину під час спостереження у перші два тижні в школі, а також від батьків. Тому директорові варто докласти зусиль, щоб на всіх етапах інформація була правдивою, пояснити батькам важливість кожної деталі для формування програми, яка дасть змогу забезпечити комфортне навчання та динаміку розвитку дитини.

9. Складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм

Навчання у класі дітей з ООП не передбачає зміну освітньої програми чи навчальних планів. Водночас, коли індивідуальні особливості дитини з ООП цього потребують, команда супроводу адаптує або модифікує навчальну програму і розробляє індивідуальний навчальний план для дитини.

10. Адаптація освітнього середовища до потреб дитини

Важливою умовою забезпечення освітнього процесу є доступність, безбар’єрність та безпечність. Таким чином на основі оцінки можливостей закладу забезпечуються умови для безперешкодного доступу дитини до приміщень школи, обладнується ресурсна кімната, згідно ІПР та за узгодженням з батьками закуповуються засоби корекції.

Основне завдання у цьому напрямі — організувати для дитини з ООП зрозуміле та чітко визначене середовище, в якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі.

11. Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП

Оцінювання результатів навчання дітей з особливими освітніми потребами відбувається за критеріями, визначеними в освітній програмі, або адаптованій чи модифікованій навчальній програмі. Також критерії оцінювання дитини з ООП встановлюються в індивідуальній програмі розвитку.

Досягнення дитини слід переглядати щонайменше тричі на рік — у вересні, коли формується ІПР, а потім після першого та другого семестрів.

12. Моніторинг якості інклюзивного навчання

Постійний моніторинг виконання індивідуальних програм розвитку дітей з ООП, перегляд та актуалізація цих програм дозволяють адміністрації школи стежити за якістю інклюзивного навчання.

Узагальнено рух школи до інклюзії можна оцінити в контексті щорічного самооцінювання, відповідно визначивши у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти ті аспекти освітньої діяльності, які є ключовими для постійного моніторингу прогресу (наприклад, створення безбар'єрного середовища, психологічний клімат, рівень співпраці між педагогами, потреби у професійному розвитку педагогів, які працюють в інклюзивному класі та ін.). Тут важливо розробити інструментарій збору такої інформації. Систематичне вивчення ситуації у визначених ключових точках дасть можливість керівнику закладу спільно з колективом та батьківською спільнотою оцінювати поступ до інклюзії, а також визначати, що саме потребує втручання і підтримки та які сильні сторони є у школи на цьому шляху.


Як створити недискримінаційне середовище у школі: покрокова інструкція для директора

Забезпечення рівного доступу до освіти і неупередженого ставлення до всіх дітей — такі ж важливі завдання директора школи, як і забезпечення якості освітньої діяльності школи.

Принцип інклюзивності та справедливості в освіті передбачає, що всі діти повинні мати доступ до освітніх можливостей, що сприятиме досягненню ними кращих результатів у навчанні незалежно від статі, національності або достатку, освіти чи професії їхніх батьків.

Що таке дискримінація та як її виявити?

Дискримінація — це ситуація, коли дитина чи група дітей за певними ознаками (інвалідність, місце проживання, добробут родини, стать, віра тощо) обмежується у користуванні правами, послугами, свободами без обґрунтованих правомірних причин. Прикладом прямої дискримінації може бути різниця у ставленні до різних груп дітей протягом навчання: від кого очікують і стимулюють до більших успіхів, скажімо, в математиці, кого вважають менш здібними, кого готові більше заохочувати, підтримувати тощо.

Якщо пряма дискримінація більшості людей зазвичай очевидна, оскільки полягає у менш прихильному ставленні, то з непрямою дискримінацією складніше. Непряма дискримінація проявляється через формально нейтральні правила, норми, критерії чи практику, коли певна людина або група людей опиняється у невигідному становищі порівняно з іншими, або отримує гірші умови. Прикладом непрямої дискримінації може бути ситуація, коли до школи потрібно прийти у певному одязі, а у окремої групи дітей через фінансовий стан родини немає такої можливості.

Поруч із дискримінацією завжди “ходять” упередження — хибні або негативні думки про людину, що складаються наперед, а висновки про її здібності чи нахили робляться лише за певною ознакою. Наприклад, коли про людей ромської національності наперед думають як про нечесних або про дітей певної статі — як про схильних до певних наук, гуманітарних чи природничих.

/Files/images/2020_2021/51_yak_stvoriti_nediskrimnatsyne_seredovie_/1.JPG

При визначенні, чи належним чином забезпечуються в школі права дітей, потрібно переконатись, що всі групи дітей — різної статі, національності, стану здоров’я тощо, мають рівні права і можливості. Не менш важливо перевірити, чи відсутнє упереджене або дискримінаційне ставлення як до окремих дітей, так і груп дітей, об’єднаних певною ознакою. Особливу увагу у виявленні ознак дискримінації чи упереджень варто звернути, якщо у школі є діти та сім’ї-представники національних чи релігійних меншин, діти з особливими освітніми потребами, представники різних етнічностей та культур.

Перешкоди у забезпеченні недискримінаційного середовища у школі:

● Соціальні — стереотипи і упередження, відсутність даних або недостатня кількість даних про реальні потреби різних груп людей за статтю, віком, майновим становищем тощо.

Наприклад, менше заохочення дівчат до IT сфери через стереотип, що це чоловіча професія, або хлопців — до гуманітарних наук, оскільки вони вважаються “жіночими”.

● Організаційні — розташування, розклад занять, логістика/транспорт, бюрократичні процедури.

Наприклад, відсутність пандуса може бути непомітна фізично здоровій людині, але буде перешкодою для людей на візках або батьків з дитячими колясками.

● Особисті — економічні і фінансові можливості, стан здоров’я, релігійні переконання, національні традиції, велика кількість дітей у родині, кількість вільного часу поза школою тощо.

Наприклад, неврахування релігії дітей при викладанні певних предметів, зокрема християнської етики, або неврахування різниці в релігійних святах.

Як перевірити свої або чужі упередження?

Ми всі маємо припущення і певні упередження, які формуються культурним середовищем, поведінкою, сферою діяльності, робочою атмосферою тощо. Навіть якщо здається, що ставлення до всіх однакове, а припущення відповідають дійсності, завжди варто це перевірити, поставивши припущення під сумнів.

Додатково до індивідуальних упереджень школа може мати формальну і неформальну політику, традиції, норми, які можуть вплинути на формування упереджень учасників освітнього процесу. Завжди доцільно перевіряти, чи відповідають припущення реальному стану речей та як саме на освітній процес можуть впливати неформальні традиції школи.

Допомогти в цьому можуть збір інформації, консультації, опитування та наступні перевірочні запитання.

/Files/images/2020_2021/51_yak_stvoriti_nediskrimnatsyne_seredovie_/2.JPG

Ці запитання варто включити до анкет учнів та вчителів під час проведення самооцінювання школи. Також вони можуть бути корисними для саморефлексії директора при самооцінюванні школи.

5 кроків, щоб запобігти дискримінації у школі

Крок 1. Аналіз ситуації

На цьому етапі варто детально проаналізувати всю наявну інформацію: зібрати відомості від сторін, на яких впливає ситуація, дані про релевантні законодавчі норми, правила, міжнародні стандарти, кращі практики — позитивний досвід в аналогічних чи схожих ситуаціях, а також врахувати наявні соціальні, культурні та економічні умови. Варто використовувати лише достовірні джерела.

Наприклад, директора школи повідомили про випадок булінгу щодо учня чи учениці у школі. У такому випадку необхідно проаналізувати законодавство, що визначає булінг і алгоритм дій школи у такій ситуації (зокрема Наказ МОН 28.12.2019 №1646), інші джерела інформації із порадами фахівців (настанови Освітнього омбудсмена тощо).

Крок 2. Визначення сторін проблеми

Щоб вирішити проблему, особливо важливо розуміти, хто є її сторонами і чи є щодо цих осіб або груп осіб упередження (включаючи ваші власні).

Наприклад, батьки повідомляють про образливу поведінку групи учнів або учениць. Директорові слід з’ясувати, хто ті учні, на яких скаржаться батьки, чи належать вони до категорії малозабезпечених сімей або ж до національності, щодо якої розповсюджені певні упередження. Цю інформацію варто враховувати у роботі щодо запобігання можливій дискримінації за цими ознаками.

Важливо пам’ятати, що потрібно враховувати лише факти, а не припущення щодо схильності тієї чи іншої групи дітей до певної поведінки. Це потрібно враховувати також і у випадках, коли постраждалою стороною є дитина з певної категорії (внутрішньо переміщені особи, дитина з інвалідністю тощо). При визначенні сторін проблеми не варто також слідувати припущенням щодо можливих провокацій з боку постраждалої сторони: звинувачення постраждалих є недопустимим.

Крок 3. Виявлення потреб сторін

Збираючи інформацію про потреби сторін, важливо пам’ятати, що вони не можуть бути однаковими у всіх, наприклад, всього учнівства і вчительства. Втім, зібравши їх, ці потреби слід згрупувати та не вдаватись до зайвої індивідуалізації. Способами збору інформації можуть бути обговорення, опитування, дослідження, консультації, співбесіди, круглі столи тощо. Проте у будь-якому випадку доцільно виявити та врахувати позиції різних груп людей: різного віку, статі, стану здоров’я, національності тощо. Ці дані потрібні, щоб оцінити вплив ситуації/проблеми на різні групи осіб.

Варто пересвідчитись, що всі заінтересовані сторони змогли висловити свою позицію і були почуті. Для цього варто з’ясувати, чи наявні перешкоди в доступі до обговорень для певних груп осіб: чи всі зацікавлені сторони можуть отримати інформацію про обговорення, дістатися місця обговорень у визначений час, зрозуміти і почути інших, висловитись. На цьому кроці може бути виявлено, що відсутня певна інформація, є певні прогалини в даних, які потрібно заповнити. Наприклад, батьки учнів філій опорної школи можуть мати труднощі з доїздом на загальні батьківські збори.

Крок 4. Розроблення варіантів рішень

Використовуючи зібрані на попередніх кроках дані, формуємо декілька альтернативних варіантів вирішення ситуації/проблеми. На даному кроці також потрібно пересвідчитись, чи були враховані потреби та інтереси всіх сторін та оцінено різницю впливу і наслідків рішення на різних груп дітей, інших учасників освітнього процесу. Проаналізувавши впливи і ризики, обираємо оптимальне рішення. Якщо ви виявите, що рішення може мати негативні наслідки або нести ризики для деяких груп дітей або дорослих, варто оптимізувати такі рішення.

Наприклад, при визначенні заходів, які будуть найбільш ефективними для покращення дисципліни під час уроків, варто зібрати інформацію про вплив тих чи інших активностей (додаткові заняття та завдання, інша подача матеріалу тощо), а також вивчити, як вони можуть вплинути на ситуацію конкретної дитини (чи можливі погіршення взаємин з батьками, відсутність можливості відвідувати позашкільні заняття тощо). Варто також врахувати навантаження на вчительство у випадку ухвалення рішення про зміну подачі навчального матеріалу, реакцію на зміни батьків тощо.

Крок 5. Моніторинг та оцінка результатів

Моніторинг і оцінка результатів допоможуть виміряти ефективність обраного шляху вирішення проблеми, а також коригувати свої дії у майбутньому. Разом із тим постійний моніторинг ситуації допоможе надалі запобігти проявам дискримінації чи упереджень, передбачити у річному плануванні роботи закладу заходи щодо виявлення та профілактики дискримінації тощо.

Спостереження, моніторинги та опитування учасників освітнього процесу, що проводяться у ході самооцінювання школи, можуть стати дієвими інструментами на цьому шляху. Варто пам’ятати ознаки, за якими може відбуватись дискримінація, моніторити наявність учнівства та їхніх сімей з будь-якою із таких ознак та звертати особливу увагу на них при проведенні самооцінювання. Додавання до анкет запитань щодо проявів дискримінації у школі також допоможе здійснювати моніторинг та збирати інформацію.

Варто також відстежувати незаплановані результати для різних груп і продумувати позитивні дії — спеціальні заходи, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету і спрямовані на усунення виявлених нерівностей у можливостях чи дискримінації. Прикладом таких позитивних дій може бути проведення додаткових навчань/тренінгів для вчителів щодо виявлення та протидії цькуванню і дискримінації за ознаками статі, економічного статусу, національності, релігії тощо.

Наприклад, у школі часто трапляються бійки і ви хочете зменшити кількість таких інцидентів. У такому випадку потрібно визначити, яка кількість конфліктів трапляється за певний проміжок часу (місяць, три місяці тощо) станом на початок моніторингу. Це будуть ваші вихідні дані. Далі відповідальна особа має фіксувати кожен інцидент бійки та збирати інформацію про те, що сталось, хто був учасником, вік, стать дітей тощо. Порівняння ситуації із вихідними даними можна проводити раз на півроку й на основі отриманих даних робити висновки про успішність або неуспішність заходів з протидії конфліктам, коригувати їх.

Хід та результати усіх кроків варто фіксувати, а спосіб такого фіксування можна обирати самостійно. Рекомендується інформувати учасників освітнього процесу про зібрані дані (пам’ятаючи про захист персональних даних) та про ухвалені на їх основі рішення.

Матеріал підготовлено в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).

«Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Посилання на завантаження статті wym-1628066595559


УВАГА!

1, 2, 3, 4 та 8, 9,10 травня святкові дні. Заклад не працює. 5, 6, 7 травня учні шкільного відділення навчаються за дистанційною формою.


УВАГА КОНКУРС!

Управління освіти Кропивницької міської ради оголошує конкурс на заміщення вакантної посади директора комунального закладу «Кропивницький навчально-реабілітаційний центр Міської ради міста Кропивницького».

Адреса закладу освіти: м. Кропивницький, вул. Куропꞌятникова, 19.

Вимоги до кандидата: громадянство України, вища освіта не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста), стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років, організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.

Перелік документів, які необхідно подати для участі в конкурсному відборі:

- заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

- автобіографія та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);

- копія паспорта громадянина України;

- копію документа про вищу освіту (з додатком, що є його невід’ємною частиною) не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста);

- документ, що підтверджує вільне володіння державною мовою;

- копія трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної (науково-педагогічної) роботи не менше трьох років на день їх подання;

- довідку про відсутність судимості;

- довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;

- мотиваційний лист, складений у довільній формі.

Особа може подати інші документи, які підтверджуватимуть її професійні та/або моральні якості.

Строк подачі документів:з 30 квітня по 29 травня 2021 року включно. Документи подаються особисто (або уповноваженою згідно з довіреністю особою) за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, каб. № 138.

Етапи проведення конкурсу (з 29 квітня по 23 червня 2021 року):

- прийняття рішення про проведення конкурсу та затвердження складу конкурсної комісії;

- оприлюднення оголошення про проведення конкурсу;

- прийняття документів від осіб, які виявили бажання взяти участь у конкурсі;

- перевірка поданих документів на відповідність установленим законодавством вимогам;

- допущення кандидатів до участі у конкурсному відборі;

- ознайомлення кандидатів із закладом освіти, його трудовим колективом та представниками батьківського самоврядування закладу;

- проведення конкурсного відбору;

- визначення переможця конкурсу;

- оприлюднення результатів конкурсу.

- Умови оплати праці:

- виплата заробітної плати здійснюється відповідно до 15 тарифного розряду,

- інші виплати відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України № 557 від 26.09.2005 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» та № 102 від від 15.04.93 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (зі змінами).

Додаткову інформацію про проведення конкурсу можна отримати: головний спеціаліст управління освіти Кропивницької міської ради Прудко Наталія Володимирівна, тел. 35 83 45, 050 876 63 09. Е-mail:osvita@krmr.gov.ua.


Наказ Про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади директора закладу загальної середньої освіти

Перейти за посиланням

wym-1619799488598


Примірний перелік питань для перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти

Перейти за посиланням

wym-1619799565501


УВАГА!

З 5 по 9 квітня учні шкільного відділення закладу навчаються за дистанційною формою.


ЗАТВЕРДЖУЮ:
Директор КЗ
«Кропивницький НРЦ»
В.І. Фундова

АЛГОРИТМ ДІЙ АДМІНІСТРАЦІЇ

КЗ « КРОПИВНИЦЬКИЙ НРЦ »

ПРИ ВИЯВЛЕННІ В ПРАЦІВНИКІВ АБО В УЧНІВ

ЗАКЛАДУ СИМПТОМІВ ХВОРОБИ

1. У разі виявлення первинних симптомів хвороби у працівників або учнів закладу (висока температура, сухий кашель, лихоманка) – максимально ізолювати, забезпечивши індивідуальними захисними засобами (медична маска, рукавички), повідомити керівника, медичну сестру (відповідальну особу), лікувальну установу, звернутися до лікаря для отримання консультації або подальшого обстеження.

2. У разі виявлення хворого працівника або учня під час освітнього процесу керівник закладу освіти має забезпечити виконання таких заходів, як тимчасове обмеження входу до установи та користування приміщеннями.

3. У день виявлення хворого, включаючи можливих відвідувачів закладу, визначається перелік приміщень, у яких перебував хворий, та забезпечується обмеження їх використання та пересування по маршруту переміщення хворого.

4. У разі виявлення декількох хворих, які користувалися приміщеннями на одному поверсі, обмежується весь поверх, де вони знаходились. Якщо декілька хворих перебували на різних поверхах, керівнику необхідно видати наказ про тимчасове закриття закладу освіти.

5. Якщо особа з підозрою на вірус, в якої був контакт з хворим, класифікується як пацієнт, вона припиняє відвідувати заклад освіти протягом 2 тижнів, і здійснює дистанційне лікування під наглядом спеціального медичного закладу (амбулаторно вдома або стаціонарно в лікарні).

6. Якщо після відвідування закладу освіти підтверджуються підозри на хворобу (був контакт з хворим), необхідно звернутися у спеціальний медичний центр лікування та по можливості (задовільне самопочуття) не відвідувати лікувальний заклад, отримуючи консультації лікаря дистанційно .

7. У той же час, керівник закладу освіти в обов’язковому порядку інформує управління освіти (Костенко Л.Д., Ткаченко А.В., Гавриш С.А.).

8. В свою чергу Костенко Л.Д. повідомляє про випадок місцеві органи виконавчої влади, Ткаченко А.В. - державну установу «Кіровоградський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», Гавриш С.А. - навчально-методичний центр оцінювання якості освіти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» (якщо учень є учасником ЗНО).


УВАГА!

Заклад переіменовано на Комунальний заклад "Кропивницький навчально-реабілітаційний центр Міської ради міста Кропивницького"

ЗАПРОШУЄМО НА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ.

- глухі діти;

- діти зі зниженим слухом (слабочуючі);

- діти з порушеннями слуху у поєднанні з іншими порушеннями;

- діти з порушеннями слуху-носії кохлеарних імплантів;

- діти з розладами спектру аутизму у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення;

- діти з помірно вираженими порушеннями опорно- рухового апарату у поєднанні з тяжкими системними мовленнєвими порушеннями;

- діти з глибокими порушеннями мовлення.

В закладі створені умови для навчання, виховання та цілодобового (за необхідністю) перебування дітей. Здійснення реабілітаційних програм проводиться кваліфікованими спеціалістами.

Обладнано навчальні та ігрові кімнати, спортивний та тренажерний зали, спальні кімнати, кабінети спеціалістів, майстерні для трудового навчання, кімната для соціально- побутового орієнтування.

Запрошуємо Вас приєднатися до нашої шкільної родини!

Чекаємо Вас за адресою:

м. Кропивницький, вулиця Куроп'ятникова, 19

Контакти:

телефони: 33-93-27; 0665911582; 0502506440.

e-mail: nvo_kirov@ukr.net

сайт: http://specialschool3.edukit.kr.ua/

група у facebook: перейти за посиланням wym-1597909096478


Шановні батьки!

Колектив педагогічних працівників НВО №3 дякує Вам за те, що в складний для всіх період карантину Ви були поруч із своїми дітьми і допомагали нам.

Навчання в дистанційному форматі стало викликом і для нас. Але і для Вас, батьків, і для нас, педагогів, питання якості навчання наших дітей є актуальним. Щоб врахувати і позитивні сторони освітнього процесу і зрозуміти недоліки, просимо заповнити анкету, щоб бути готовими до інших складних життєвих ситуацій.

АНКЕТА

1.Чи подобалось Вашим дітям навчатися дистанційно?

так

ні

іноді

2. Чи не були Ваші діти перевантажені?

так

ні

іноді

3. Чи маєте в сім'ї доступ до інтернету?

так

ні

іноді

4. Чи допомагали Ви своїй дитині у навчанні?

так

ні

іноді

5. Чи виконувала Ваша дитина завдання самостійно?

так

ні

іноді

6. Чи вважаєте Ви навчання під час карантину повноцінною заміною очного навчання?

так

ні

іноді

7. Чи задоволені Ви форматом спілкування з класним керівником?

так

ні

іноді

8. Чи знайомилися Ви з повідомленнями та новинами, які регулярно розміщувалися на сайті закладу?

так

ні

іноді

9. Чи систематичним було навчання Вашої дитини?

так

ні

іноді

10. Чи хотіли б Ви перейти на дистанційну форму навчання?

так

ні

іноді

11. Які труднощі виникали у Вашої дитини під час дистанційного навчання?

______________________________________________________________

______________________________________________________________

12. Які труднощі виникали у Вас під час дистанційного навчання Вашої дитини?

______________________________________________________________

______________________________________________________________

Дякуємо за співпрацю.


Режим роботи та порядок відвідування

навчального закладу в умовах послаблення протиепідемічних заходів

1. Перед початком роботи працівникам закладу вимірюєть температура: якщо вона вища за 37,2 – до роботи їх не допустять, як і тих, хто має симптоми ГРВІ;

2. Прийом відвідувачів після температурного скринінгу та за обов’язковою наявністю маски – виключно з очікуванням на відповідного фахівця у вестибюлі навчального закладу з дотриманням дистанції 1,5 м між людьми, така ж дистанція має бути в закладі освіти під час роботи працівників;

3. Одночасно в приміщенні може перебувати не більше однієї людини на 10 кв. м; біля входу до закладу освіти має бути антисептик для обов’язкового використання працівниками та відвідувачами;

4. Працівники навчального закладузобов’язані носити маски або респіратори ;

5. Через кожні 2 години роботи навчального закладу повинно відбуватися вологе прибирання та дезінфекціяусіх поверхонь та дверних ручок, а також перед початком роботи і після її закінчення;

6. Через кожні 2 години повинно здійснюватись провітрювання приміщень.

Режим роботи для відвідувачів (понеділок-пʼятниця):

з 08.00 до 16.00 години.

Джерело інформації:

сайт навчального закладу: http://specialschool3.edukit.kr.ua/

телефон для довідок: (0522) 33-93-27


ЗАПРОШУЄМО ПРИЄДНАТИСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОПИТУВАННЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ З ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ В РАМКАХ ПРОЕКТУ "ВОЛОШКИ" РОЗРОБЛЕНОГО ЦЕНТРОМ КРАЩОГО ІНТЕРНЕТУ ТА ЦЕНТРУ "СТАРТУМ"

Заповнити анкету за посиланням wym-1591867602799


/Files/images/2019_2020/karantin/картинка_новий_порядок_булiнг.jpg

ПОРЯДОК

реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти та застосування заходів виховного впливу

1. Підставою для реагування в закладах освіти на випадки булінгу (цькування) є заява або повідомлення, про випадок та/або підозру його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, отриманої суб'єктами реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

2. Повідомляти про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти може будь-яка особа, учасником або стороною якого вона стала або яка підозрює про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, або про який отримала достовірну інформацію.

3. Повнолітні учасники освітнього процесу зобов'язані вжити заходів невідкладного реагування у разі звернення дитини та/або якщо вони стали свідками булінгу (цькування) (оцінити рівень небезпеки життю та здоров'ю сторін булінгу (цькування), негайно втрутитись із метою припинення небезпечного впливу, надати (за потреби) невідкладну медичну та психологічну допомогу, звернутись до органів охорони здоров'я для надання медичної допомоги тощо).

4. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

5. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

6. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення: - якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей; - якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), вживаються виховні заходи, спрямовані на вирішення та профілактику конфліктів.

7. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

8. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "БУЛІНГ: ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ"

Перейти за посиланням wym-1591866960356


ДИСТАНЦІЙНИЙ ОСТАННІЙ ДЗВОНИК 2020

Дистанційний Останній дзвоник - 2020 КЗ "НВО №3 "СЗОШ І-ІІІ ступенів-дитячий садок"

Для повноекранного перегляду перейти за посиланням

wym-1590568573591


До уваги батьків!

Заклад запрошує на навчання дітей з особливими освітніми потребами

КЗ ''НВО №3 ''СЗОШ I-III ступенів-дитячий садок" запрошує дітей на навчання

Для повноекранного перегляду перейти за посиланням

wym-1589870807153


Що потрібно знaти жителям Кіровогрaдщини про нові обмежувaльні зaходи під чaс кaрaнтину

Перейти за посиланням wym-1586147446001


Особиста безпека перш за все

Перейти за посиланням wym-1586063307333


Загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 3 квітня, продовжено на 21 день – до 24 квітня включно.

/Files/images/2019_2020/big-uACAzoCIE.jpg


Наша група у Facebook wym-1572976905772



ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Перейти за посиланням

/Files/images/protidya_bulngu/8.jpg


До уваги громадян! Громадська організація «Ла Страда - Україна» пропонує інформаційні матеріали для використання з метою запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.

Перейти за посиланням


/Files/images/n.jpg


Наша адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Куроп`ятникова, 19

e-mail: nvo_kirov@ukr.net; телефон: 33-93-27

сайт: http://specialschool3.edukit.kr.ua

/Files/images/2020_2021/rzne/Емблема закладу (2020) — копия.jpg